Досліджено процеси зміни фізико-хімічних властивостей високозольного антрациту у ході термохімічної обробки в процесі його спалювання. Встановлено закономірності змін: дисперсного складу, пористої структури, вуглемінеральних зростків, умов займання частинок пилоподібного антрациту.

Зроблено оцінку приросту ефективності вловлювання частинок пилу електростатичним фільтром під час впровадження системи попередньої зарядки дисперсних частинок у коронному розряді в умовах змінної швидкості потоку димових газів. Запропоновано спрощену модель попередньої зарядки у випадку встановлення коронувальних електродів на дільниці газорозподільної решітки електрофільтра. Одержано аналітичні вирази, що пов'язують приріст ефективності електрофільтра зі швидкістю димових газів та рівнем попередньої зарядки дисперсних частинок. Візначено, що за умови застосування системи попередньої зарядки може бути досягнуто збільшення ефективності вловлювання частинок електрофільтром до 1%.

Рассмотрены технологии сжигания углей в циркулирующем кипящем слое (ЦКС); кипящем слое под давлением в комбинированных циклах; пузырьковом кипящем слое под давлением; кипящем слое под давлением; технологии "Лурги", "Профлоу", "Циркофлюид", "Мультисолид"; методы сжигания в ЦКС с жалюзийными пылеотделителями. Отмечены преимущества и недостатки технологий и перспективы их внедрения в энергетику Украины. Проанализированы возможности сжигания в ЦКС украинских высокозольных углей.

Вивчено акустичні процеси початкової стадії розвитку контракції струму в електродних шарах газового розряду атмосферного тиску. Наведено аналітичні вирази для коефіцієнта відбиття акустичної хвилі від активної границі поділу газ - тверде тіло.

Аргументовано, що енергетика України потребує реконструкція. Відзначено, що енергетичне вугілля буде й у перспективі високозольним, тому для нього необхідна адаптація існуючих або розробка нових вугільних енерготехнологій, в першу чергу, методів термічної переробки в киплячому шарі. Наведено результати досліджень з газифікації та спалювання твердих палив у киплячому шарі, а також результати розробки нових технологій для їх утилізації в киплячому шарі під тиском.

Проанализированы вопросы экологически чистых энерготехнологий сжигания и газификации твердого топлива в пузырьковом и циркулирующем кипящих слоях при атмосферном и высоком давлении, двухстадийных схем термической переработки с использованием пиролиза/газификации, а также процессов газификации в кипящем слое, потоке и расплаве. Рассмотрены современные пылеугольные технологии с использованием ступенчатого сжигания. Охарактеризованы проблемы сжигания высокозольных углей Украины в энергоустановках с различными модификациями топок кипящего слоя. Изложены физико-химические и технологические основы организации перечисленных технологий в Украине и за рубежом. Даны рекомендации по внедрению перспективных технологий в энергетику Украины.

Висвітлено системні питання енергоощадження, зокрема, історію проблеми, динаміку показників енергоємності національної економіки України, напрями потенційних енергоощадних заходів у галузях економіки та показники їх ефективності, а також особливості ПЕК України, її паливно-енергетичного балансу й енергетичного забезпечення. Розглянуто основні інструменти державного управління енергоощадженням, зокрема, наведено державні програми у даній сфері, питання стандартизації та нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів, характер здійснення контрольних функцій органами Державної інспекції з енергоощадження, а також особливості проведення енергоощадження на регіональному рівні. Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення енергоощадження та перспективні напрями його розвитку. Наведено матеріали щодо методичного забезпечення визначення обсягів втрат енергоресурсів і заходів щодо їх зменшення. Розглянуто особливості проведення енергоощадної політики в бюджетній і комунально-побутовій сферах.

Изложены системные вопросы энергосбережения, включая историю проблемы, динамику показателей энергоемкости национальной экономики Украины и международные сравнения, необходимые определения, направления потенциальных энергосберегающих мероприятий в сферах экономики и показатели их эффективности, особенности ТЭК Украины, ее топливно-энергетического баланса и энергетического обеспечения. Рассмотрены основные инструменты государственного управления энергосбережением, в частности, представлены государственные программы в данной сфере, вопросы стандартизации и нормирования расходов топливно-энергетических ресурсов, характер осуществления контрольных функций органами Государственной инспекции по энергосбережению, а также особенности проведения энергосбережения на региональном уровне. Проанализировано состояние нормативно-правового обеспечения энергосбережения и перспективные направления его развития. Представлены материалы, касающиеся методического обеспечения определения объемов расходов энергоресурсов и мероприятий по их уменьшению. Рассмотрены особенности проведения энергосберегающей политики в бюджетной и коммунально-бытовой сферах.

Зазначено, що застосування когенераційних енергетичних установок з використанням паливних елементів дозволяє збільшити коефіцієнт використання органічного палива з одержанням термічного ККД понад 90 %. На таких енергоустановках одержано найкращі показники з електричної та теплової ефективності у порівнянні з іншими енергетичними установками потужністю від 1 до 600 кВт. Наведено заходи, які необхідно здійснити на стенді досліджень паливних елементів НТЦВЕ для створення когенераційної енергетичної установки з паливними елементами встановленою потужністю 10 кВт.

Встановлено, що запаси солоного вугілля Богданівского, Новомосковського і Петриківського родовищ складають приблизно 10 млрд т. Домінуючими засолюючими домішками у вугіллі є водорозчинні сполуки натрію. З урахуванням низької зольності, помірної вологості, високого виходу летких і теплоти згоряння, невеликої глибини залягання і того що українське солоне вугілля не потребує збагачення, його можна назвати найбільш перспективним кам'яним вугіллям для теплових електричних станцій.

Три аналітичні доповоді Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату засвідчили зростання середньої температури на планеті та підвищення рівня світового океану. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.) ратифікована 185-ми країнами світу. Кіотський протокол (КП) визначив зобов'язання розвинутих країн і країн з перехідною економікою щодо зменшення викидів парникових газів (ПГ) на 5 % у період з 2008 р. по 2012 р. Більшість країн Європи зобов'язалась зменшити свої викиди на 8 %, а Україна та Росія зафіксували викиди ПГ на рівні базового 1990 р. Кіотський протокол ратифікований 90 країнами, а їх частка викидів ПГ, які враховані у КП, становить 37,1 % світових викидів. За умов ратифікації Росією та Польщею КП набуде чинності. Країни ЄС вже ратифікували КП. Інвентаризація викидів ПГ країнами ЄС у 1999 р. показала їх зменшення щодо рівня 1990 р. на 4,0 %. За 2000 р. це зменшення скоротилося до 3,5 %. Без вживання енергійних заходів прогнозується досягнення у 2010 р. рівня викидів ПГ як у 1990 р. Країни з перехідною економікою через спад виробництва мають за КП значний резерв викидів ПГ.

Описано принципи роботи й основні процеси, що відбуваються у паливних елементах з лужним, полімерним, фосфорнокислотним, розплавленим карбонатним і твердооксидним електролітами. Наведено основні конструктивні особливості та робочі характеристики автомобілів і автобусів на паливних елементах, а також принципову схему розробленого у НТЦВЕ стенда для випробовувань паливних елементів.

Побудовано одновимірну модель аеродинаміки та фізико-хімічних процесів у надшаровому просторі топки з циркулюючим киплячим шаром. Числово досліджено вплив різних параметрів (діаметра та концентрації частинок, тиску та швидкості газу тощо) на процес горіння коксозольних частинок. Установлено, що за певних початкових умов виникає внутрішньотопкова циркуляція газу. Вивчено її вплив на процеси переносу у надшаровому просторі. Показано, що кільцева зона внаслідок малої концентрації окиснювача практично не бере участі у горінні, а виконує роль екрана, який захищає реакційну зону (ядро потоку) від впливу холодної стінки.

Розглянуто сучасний стан енергетичного обладнання українських вугільних ТЕС та паливної бази енергетики. Наведено паливні складові виробітку електроенергії електростанціями. Визначено шляхи скорочення витрат використовуваного в енергетиці газу, що використовується для підтопки горіння у вугільних котлоагрегатах. Це досягається за рахунок модернізації та реконструкції існуючого обладнання, а також впровадження нових високоефективних, екологічно чистих технологій спалювання вугілля. Розглянуто технології попередньої термічної підготовки вугілля, спалювання в "арочних" топках, котлоагрегатах атмосферного циркулюючого киплячого шару, парогазових установках з внутрішньоцикловою газифікацією та спалюванням вугілля. Наведено приклади впровадження деяких з цих технологій на ТЕС України та дані щодо розширення паливної бази енергетики за рахунок залучення до енергетичного балансу бурого та "солоного" вугілля, а також відходів вуглезбагачення - шламів і мулів.

Построена замкнутая система уравнений переноса вторых и третьих моментов пульсаций поступательной и угловой скоростей твердой фазы. Замыкание уравнений для третьих моментов произведено на основании гипотезы Миллионщикова, предполагающей равенство нулю куммулянтов четвертого порядка и представляющей четвертые моменты в виде суммы произведений вторых моментов. Такой подход позволяет получить замкнутое описание движения частиц на уровне уравнений для вторых моментов.

Выполнены оценки содержания углерода в летучей золе и материале золоотвалов тепловых электростанций (ТЭС), сжигающих антрацит. Отобраны представительные образцы золы антрацитовых ТЭС и проведено ее опытное сжигание в циркулирующем кипящем слое (ЦКС) с добавлением антрацитового штыба (АШ) и в смеси с антрацитовым шламом. Установлено, что в последнем случае добавление АШ не является необходимым, степень конверсии топлива и коэффициент связывания серы известняком достигают 92 %, зольность донной золы после сжигания превышает 95 %, золы уноса - 90 %. Это открывает возможность утилизации углеродсодержащей золы антрацитовых ТЭС с существенным расширением их топливной базы, постепенной рекультивацией золоотвалов, использованием золы ЦКС в дорожном строительстве и стройиндустрии.

The innovative project on development and preparation to operation of the burner with thermochemical preparation (TCP) for TPP-210А boiler of Tripilska TPP is executed. To op timize regime parameters experimental researches on small installations were made and CFD-modeling of TCP process was carried out. The design of the burner with TCP and the project of monitoring instruments and automatics were developed. Calculated estimations of economic efficiency of a boiler with upgraded burners were received.

Рассмотрен опыт внедрения первого в Украине и странах СНГ энергоблока значительной электрической мощности (210 МВт) с котлоагрегатом с циркулирующим кипящим слоем (ЦКС) паропроизводительностью 670 т/ч, предназначенным для сжигания высокозольного (до 55 %) шлама антрацита, антрацита и отходов углеобогащения, а также их смесей. Описана технологическая схема ЦКС-процесса, рассмотрены особенности пароводяного тракта котлоагрегата и системы топливоподготовки. Приведен анализ основных мероприятий, выполненных в ходе пусконаладочных работ, по модернизации и совершенствованию ЦКС-технологии.

Рассмотрены состояние и тенденции развития экологически чистых угольных энерготехнологий. Проанализированы возможности их применения в тепловой энергетике Украины. Показана перспективность внедрения технологий сжигания угля в различных модификациях кипящего слоя с учетом сложившейся ситуации в энергетике Украины и задач по снижению потребления природного газа, повышению технических и экологических показателей работы тепловых электростанций.

Описано сучасні розробки Інституту вугільних енерготехнологій (IBE) НАН України для енергетичної галузі, спрямовані на підвищення ефективності та екологічності використання українського вугілля для виробництва теплової та електричної енергії. Розглянуто технічні рішення та нормативні документи для підвищення ефективності спалювання пиловидного вугілля. Висвітлено досвід з розробки технологій спалювання твердого палива в циркулюючому киплячому шарі. Відображено розроблені в IBE технології та заходи з очищення димових газів від шкідливих викидів ТЕС, а також актуальні технології газифікації твердого палива в ЦКШ та потоці. Розглянуто розроблені в IBE паливні камери для заміщення природного газу на котлоагрегатах середньої та малої потужності. Надано рекомендації з впровадження розроблених IBE технологій у паливно-енергетичний комплекс України.

Індекс рубрикатора НБУВ: З370.612

Рубрики:

Подача твердого палива

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ